Шкіра у нас перед очима — і здається, на ній ніхто не живе! Ніяких біоплівок ми не відчуваємо, пальцем нічого витерти не можемо. Але не вірте власним очам: абсолютно всі зовнішні поверхні нашого тіла вкриті різними видами бактерій, археїв, вірусів, фагів, грибів, кліщів.
Мікробіота шкіри складніше сформована, ніж мікробіота слизових оболонок. Це тому, що шкіра має тришарову будову, пори, потові та сальні залози, нігті та волосся; на різних ділянках тіла може бути різною: сухою, жирною, вогкою. Тому й населяють її дуже різні спільноти.
Все це різноманіття можна було намалювати як велике місто з багатьма мікрорайонами, в кожному з яких свої умови проживання, клімат і насадження, отож і мешканці мають свої особливості, звички, стиль життя. Вчені вже створили попередню карту цього «міста» (Trivedi, 2012).
Наприклад, у місцях з жирною шкірою (спина) більше бактерій Cutibacterium; на вогких ділянки шкіри (пах, пахви, під коліньми) більше бактерій Corynebacterium і Staphylococcus. На ліктях, стопах, між пальцями ніг також найбільше Staphylococcus. На долонях і сідницях бактерії схожі, адже там однаково суха шкіра — це переважно Firmicutes, круглі, як кульки бактерії (коки), стійкі до висушування та інших екстремальних умов. Склад грибів більш одноманітний: на більшості поверхонь тіла переважають дріжджі роду Malassezia. Загалом, на шкірі живуть тисячі видів мікроорганізмів.
Мікробіом має основну частину, спільну для більшості людей, і змінну, індивідуальну для кожного. Унікальність і специфічність змінного мікробіому настільки значна, що за відбитком тіла на предметах, «мікробним підписом», можуть ідентифікувати, наприклад, злочинця.
Склад мікробіому залежить від того, які бактерії людина отримала під час народження з піхви мами, потім з грудним молоком, при контакті зі шкірою рідних. Мікробіом росте разом з дитиною, захоплюючи мікроорганізми з середовища (ґрунт, рослини, повітря), від домашніх тварин. На його склад впливає і стать людини, вірніше, гормональний статус організму і зміни у стані шкіри, які від нього залежать. Його стан залежить від клімату, пори року, рівня забруднень довкілля і навіть радіаційного фону. Ми впливаємо на свій мікробіом через гігієнічні процедури, застосування косметики, властивості одягу (адже одяг створює мікроклімат на шкірі), вживання антибіотиків.
Мікробіота шкіри допомагає підтримувати сталий стан шкіри. Без неї шкіра була би в гіршому стані: бруднішою, сухішою, з товстішим шаром змертвілих клітин і старим жиром, з запаленнями, викликаними патогенними організмами, передчасно старіла би. Одні мікроорганізми їдять змертвіли частинки шкіри, інші перероблять шкірний жир або піт, ще інші стимулюють шкіру виробляти жири, щоб зберегти вологість шкіри. Бактерія Cutibacterium acnes може знизити рН шкіри, виробляючи жирні кислоти. Отож, мікробіом діє як комплекс косметичних засобів, тільки безпечніше, правильніше й ефективніше.
Однією з важливих властивостей мікробіоти є стійкість, завдяки їй вона нас захищає від розмноження патогенних мікроорганізмів. Але мікробіом ще й активно впливає на нашу імунну систему шкіри: тренує її, стимулює, допомагає в роботі.
В дослідах мишей заражали лейшманією. Миші, які були позбавлені мікробіому, заражались і хворіли, а миші, шкіра яких була колонізована Staphylococcus epidermidis, залишались здоровими. Ця бактерія усуває шкірні патогени своїми антибіотиками та стимулює імунні клітини шкіри для боротьби з ними. Проте, стійкість цілого мікробіому має більше значення для хвороб, ніж окремий вид.
Шкірні хвороби, такі як атопічний дерматит, акне, лупа, псоріаз, виникають на тлі порушення мікробіому шкіри, але залежать і від стану кишкового мікробіому. Наприклад, грудне вигодовування сприяє розвитку біфідобактерій і пригнічує розвиток клостридій в кишківнику, і це захищає дитину від екземи та атопічного дерматиту.
Про деякі хвороби відомо, що їх спричиняють конкретні збудники, які розростаються через дисбіоз: атопічний дерматит спричиняє золотистий стафілокок; акне — бактерія Cutibacterium acnes; лупа пов’язана з надмірним ростом ліпофільних дріжджів Malassezia.
Псоріаз пов’язаний з дисбіозом шкіри. Вчений Блейсер встановив, що хоч на здоровій і псоріатичній шкірі зустрічаються однакові бактерії, але їх співвідношення зовсім інші; і різноманітність бактерій на шкірі з псоріазом значно більша, ніж на здоровій шкірі. Можливо, загострення псоріазу викликаються якимись рушійними чинниками, що змінюють мікробіоту. В майбутньому псоріаз планують лікувати мазями з додаванням бактерій.
Зв’язок між станом мікробіоти і екземою тісніший, ніж в разі псоріазу. Кількість дітей з екземою виросло втричі за 30 років і становить 15% дитячої популяції. Вчені вважають, що це є результатом дії якогось зовнішнього чинника, що сильно змінює мікробіом шкіри. Понад 90% хворих на екзему мають колонії золотистого стафілококу Staphylococcus aureus і на здоровій, і на ураженій шкірі, різноманітність мікробів на якій сильно падає. В разі важкої екземи цей стафілокок часто переповнює все мікробне співтовариство.
Вчені ще багато чого не знають про мікробіом, відомі лише основні його види. Але очевидно, що одна наша шкіра не впоралась би з функцією захисту організму від інфекцій та запалень. Далі будемо дізнаватись, що треба і чого не треба робити, щоб мікроби нашої шкіри мали більше шансів врятувати нас від хвороб і зберегти красу і здоров’я шкіри.
(Використані дані з: B. Trivedi, 2012; Z. Reiss, Z. Jirásková Zákostelská, 2022)
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
