Чули про «собачі коноплі»? А про сідач коноплевий —Eupatoriumcannabinum (посконник коноплевидный)? Небагато людей зможуть відрізнити або впізнати цю рослину з-поміж інших. Та й взагалі знають не більше 5-10 трав...
Наші пращури були більш спостережливі, добре знали, як виглядає рослина, як квітує, як пахне. Та не тільки. Придивлялись до тварин, які вони трави відшукували, які куштували. Наприклад, коти більше любили валеріану, а собаки аніс і конопельник.
Для уважних людей ці трави були вже такими, що пройшли практичне доклінічне випробування. Отже, їх можна сміливо вживати, але, звісно, дотримуючись розумної дози.
Проте часто цілющим рослинам такі відкриття були не на користь. Побачивши, відчувши на собі ефективну дію, дехто надміру захоплювався, хтось навіть намагався зробити «бізнес», і винищували ту рослину вщент. А варто було б подумати про наступні покоління — своїх дітей та онуків!
Так сталося з синюхою голубою, яка в 10 разів сильніша за валеріану. Доля її сумна, її майже неможливо знайти в природі. Заспокійливу кропиву теж рвуть без міри.
Тепер всі скаржаться на розбурхані нерви, тиск підвищений або вже й високий, та ще й «поганий» холестерин. А наші бабусі, коли пігулок було мало, або й зовсім не було, не знали що таке холестерин і підвищений тиск. Нерви були в усіх міцні, тиск не підвищувався і не стрибав, як навіжений.
Травна система теж працювала як належить: їли все, і з апетитом. До того ж, не набирали зайву вагу, і щодо холестерину не хвилювались. Посоромились би навіть про таке говорити — про якусь «іржу» в судинах або камінці в жовчному міхурі.
Оскільки пращури із травами були знайомі набагато краще за наших сучасників, за потреби згадували саме про них, а не про пігулки з аптеки. Понервували, під рукою є собача (серцева) кропива.
А «собачі конопельки» — ще кращі. Почистять все — шлунок, печінку, кишківник, всю сечостатеву систему, особливо нирки. То з якого доброго дива буде підвищуватись тиск?! Росте сідач коноплевий в Україні по всіх усюдах. Любить вологі місця. Придивіться, скільки його, бо саме зараз рослина цвіте.
В серпні квітучий сідач потрібно збирати і сушити — верхівку (30 см) з квітами і листям. Застосовують по 1 ст. л. подрібненої трави на 0,5 л (або на 2 склянки) окропу, вже за 10 хв. настій готовий. Одну склянку приймати вранці, другу — ввечері перед сном. Це допоможе швидко одужати після тяжкої хвороби. І жодний, навіть досвідчений лікар, не поставить вам діагноз «застій жовчі», «завали в кишківнику», або «вміст холестерину в крові».
А якщо хвороба вчепилася до вас не на жарт, не дає стати на ноги, тиск високий — 3 ст. л. трави настоювати у 3 склянках окропу з вечора до ранку, і випити за 3 рази, по склянці перед їдою.
Можна на зиму, ось, в жовтні-листопаді, заготувати корінь, трохи підсушити і зробити настоянку на вині: 2 ст. л. на півлітра червоного вина, настоювати 12 год., процідити і приймати по 50 г після обіду впродовж 3-х тижнів. Нехай тоді ваш прискіпливий лікар знайде холестерин!
Має сідач коноплевий і зовнішнє застосування. Коли обличчя псують розширені капіляри на носі, на щоках — треба взяти свіже листя, подрібнити, і прикладати компреси на уражені місця. Результату чекати довго не доведеться.
