Хто побачить ці квіточки, одразу скаже: беладонна! І дійсно, скополію можна легко сплутати з беладонною — вони дуже схожі. Обидві належать до родини Пасльонові, обидві отруйні. І досить часто у лікуванні скополія замінює беладонну, адже вони мають багато однакових сполук.
Але вам має пощастити, щоб ви її побачили, бо рослина зникаюча, внесена до Червоної книги. В природі її збирати не можна! Проте можна зібрати насіння і посадити в себе на городі, на подвір’ї. У мене в дворі вона росте. А в Україні загалом її можна зустріти на Правобережжі в тінистих листяних лісах.
Беладонна — висока, має стрижневий корінь. Скополія заввишки 20–40 см, а кореневище має повзуче: горбисте, зморшкувате. Листки еліптичні, на верхівці деколи зубчасті. Квітки дзвоником, пониклі, пурпурово-коричневі, в середині жовто-бурі. Цвіте в квітні–червні, до серпня надземна частина відмирає.
Для ліків кореневища і корені копають з ранньої весни до кінця літа, але найкраще це робити після плодоношення, в липні — серпні. Корені обтрушують, миють, товсті розрізають уздовж, підв’ялюють та сушать за температури не вище 60°С. Траву також заготовляють — в період цвітіння.
Вся рослина отруйна, при роботі з нею краще захищати очі, ніс, рот, після роботи мити руки. Всі частини містять алкалоїди (гіосціамін, скополамін, атропін, кускгігрин, псевдоатропін). В коренях, крім алкалоїдів, є бетаїн, холін та похідні кумарину (скополін, скополетин), фітостерин. Концентрація атропіну найвища в коренях.
Комбінація речовин скополії навіть у невеликих дозах діє на гладку мускулатуру, усуває спазми, знімає біль. Гіосциамін застосовують в психіатрії як заспокійливе від гострого психічного збудження.В очній практиці цю сполуку можна використовувати як атропін: для лікування і для розширення зіниць. Скополія підходить для лікування деяких серцево- судинних захворювань, послаблення секреції залоз шлунка, регулювання перистальтики кишківника, допомоги від морської хвороби, знеболювання пологів, лікування паркінсонізму.
Є дуже мало рослин, які допомагають поліпшити стан за хвороби Паркінсона. Скополія — одна з них. У народній медицині відвар кореневищ скополії на білому вині дають пити від паркінсонізму, а настій трави — в разі низького кров'яного тиску.
Для приготування відвару кореневищ на вині 25 г подрібненої сировини варять 10 хв. у 0,5 л білого сухого вина, охолоджують, проціджують. П’ють по 1 ст. л. 3 рази на день. Для приготування настою трави 20 г сировини заварюють у 200 мл окропу; приймають по 1 ст. л. 3 рази на день.
Скополія містить дуже сильнодіючі речовини! Використовувати її треба обережно. У ліках «Зеленої планети Земної» скополія теж є. Наприклад, у фітокомпозиції ПАРКІСТЕН, якабула створена з урахуванням мого досвіду лікування паркінсонізму. Приймати наші засоби безпечно, бо ми беремо мікродози цієї рослини. А якщо взяти більше — макродози — то можна отруїтися. До ПАРКІСТЕНУ додаємо також НОРМОСТРУМ і СУДИННИК. Усунути запалення і порушення в рухових центрах головного мозку допоможуть фітокомпозиції ЕНЦЕФАН і АРНІКА, які поєднують в собі кілька рослин. Таким комплексом фітокомпозицій ми лікуємо цю важку недугу.
Раніше скополію також використовували для лікування. Але не тільки! В деяких слов’янських племенах її листя носили на паску від злих духів. В Середньовіччі це був наркотик та складник у «любовних зіллях». Але часто замість любові людину настигала смерть. Скополія допомагала чинити пограбування чи вбивства. В дохристиянські часи у народних, містичних дійствах скополію приймали як збудник дуже реалістичних і часто лякаючих галюцинацій. Не робіть таких експериментів, бо після них люди опиняються в психіатричній лікарні. Алкалоїди скополії не лише викликають галюцинації, але й блокують пам'ять, викликають блювоту, почервоніння обличчя, сухість у роті, розширення зіниць, судоми, порушеннями зору та мовлення. Внаслідок паралічу дихання може настати смерть. Для дорослих смертельні 3 мг алкалоїдів, для дітей — 2 мг.
