Так вважав Генріх Гейне. А сучасні уявлення щодо природи сну сформувалися не так давно — в другій половині XX століття, після появи методів реєстрації біоелектричної активності головного мозку, м'язів і очей.
Що таке сон з точки зору фізіології? Уві сні підвищується рівень анаболічних процесів — хімічних процесів, що протікають з витратою енергії і спрямованих на утворення клітин і такнин. А катаболізм (процес розпаду речовини на простіші складники з вивільненням енергії) — навпаки, знижується. Тому уві сні ліпше загоюються рани, а діти швидше ростуть.І тому не слід наїдатися на ніч, бо засвоєння їжі уповільнюється, можуть порушитися не лише травлення, а й усі системи організму. У гіпертоніків надмір жирної їжі може спровокувати гіпертонічний криз, а слідом — і інсульт.
Сон у нормі — циклічний процес, який повторюється кожні 24 години. Такі цикли називають циркадними ритмами. Вони хоч і пов’язані зі зміною дня і ночі, але мають внутрішнє походження, базуючись на «годиннику», за яким живе організм. Під час досліджень цих ритмів людей спеціально дезорієнтували у часі. Але піддослідні все одно лягали спати і прокидались у звичний для них час, дотримуючись 24-годинного циклу.
Фази сну. Природний сон включає дві фази — повільний сон (ортодоксальний, сон без швидких рухів очей) і швидкий сон (парадоксальний, сон зі швидкими рухами очей). Повільний сон і наступний за ним швидкий формують цикл з періодом біля 1,5 годин. Нормальний нічний сон складається з 4-6 таких циклів.
Засинаючи, людина занурюється у повільний сон, що триває 80-90 хвилин, послідовно проходячи 4 стадії: дрімоту, поверхневий сон, сон помірної глибини і глибокий сон.
Під час дрімоти зменшується альфа-ритм головного мозку (який вказує на сканування і квантування інформації, що надходить) і з’являється повільний тета-ритм, необхідний для засвоєння великих обсягів інформації та швидкого згортання її в довгострокову пам’ять. Під час цієї стадії (триває 5-10 хвилин) з’являються ідеї, що сприяють успішному вирішенню тієї чи іншої проблеми або ілюзія існування таких ідей. Якщо в цей час людину розбудити, то їй буде здаватися, ніби вона зовсім не спала.
Під часповерхневого, або легкого сну(біля 50% загального часу сну) серцевий ритм уповільнюється, температура тіла знижується, очі нерухомі, переважають тета-хвилі. Сон дуже чутливий, людина легко пробуджується.
Сон помірної глибини і глибокий сон часто об’єднують під назвою дельта-сну. Дельта-ритм виникає як під час глибокого природного сну, так і за наркотичного, а також у комі. Дельта-хвилі можуть бути у людей, що не сплять, при стресах і тривалій розумовій роботі. Інколи вони є у цілком здорових дітей віком від 3 до 6 років. Повільний сон пов’язаний з відновленням енерговитрат. Дослідження показали, що саме фаза повільного сну є ключовою для закріплення усвідомлених спогадів. У цей час виникає 80% сновидінь, і людину розбудити дуже складно. Але, якщо ми прокидаємось, то сновидінь зазвичай не пам'ятаємо. Саме на цій стадії можливі напади лунатизму, нічні жахи, розмови уві сні і енурез у дітей. Однак людина майже нічого з цього не пам'ятає.
Швидкий (парадоксальний) сон йде слідом за повільним і триває 10-15 хв. Спостерігаються коливання енцефалограми, близькі до бета-хвиль. Тобто електрична активність мозку схожа зі станом активного неспання. Парадоксально, що на цій стадії людина перебуває у повній нерухомості внаслідок різкого падіння м’язового тонусу. Однак очні яблука дуже часто і періодично здійснюють швидкі рухи під зімкнутими повіками. Якщо в цей час розбудити сплячого, то в 90% випадків можна почути розповідь про яскраві сновидіння, а тривалість сну часто переоцінюється. Припускають, що швидкий сон забезпечує функцію психологічного захисту, переробку інформації, її обмін між свідомістю та підсвідомістю. Людину в цей час краще не будити, бо це може спричинити порушення психічної діяльності.
У людини цикли сну неоднакові: в першу половину ночі переважає глибокий (дельта-сон), періоди швидкого сну дуже короткі (10-15 хвилин). У другу половину ночі, навпаки, глибокий повільний сон майже відсутній, зате надзвичайно інтенсивні і довгі (30-40 хвилин) періоди швидкого сну. Цей феномен — наслідок адаптації людини до умов цивілізації; фактично кожна доба являє собою 16-годинний період позбавлення сну, за яким іде 8-годинний період відновлювального сну. Спочатку відновлюється глибокий сон, а потім швидкий.
Спеціалісти радять прислухатися насамперед до своїх особистих ритмів. Наприклад, «жайвори» і «сови», що працюють і відпочивають всупереч внутрішньому годиннику, зазвичай будуть втомленими, роздратованими, пригніченими і, як наслідок, — хворими. Може варто поміняти роботу, стиль життя? Чи дозволяти собі спати вдень? Або наш організм просить перерваного (багатофазного) сну? Ми маємо прокидатися легко, повні сил і енергії, у гарному настрої — тоді сон можна вважати якісним. Саме такий сон нам і потрібен. Хочете бути здоровими? Тож знайдіть свій власний розклад сну і будете відчувати себе бадьорими і свіжими!
Радимо кілька рецептів від розладів сну.
Заспокійливий чай з валеріани, ромашки і кмину
Зробити суміш: 2 частини кореня з кореневищем валеріани лікарської, 3 частини квіток ромашки лікарської, 5 частин плодів кмину звичайного. 1 ст. ложку суміші заварити склянкою окропу і дати настоятися 20 хв. Процідити і пити по півсклянки 2 рази на день (вранці й на ніч).
Збір трав заспокійливий і снодійний
До суміші материнки, собачої кропиви, м'яти, крушини (по 1 частині) додати по 2 частини валеріани і ромашки та 0,5 частини хмелю. 2 ст. л. збору залити 0,5 л окропу і настоювати 45 хв. До склянки теплого настою додати 1 ч. л. меду і пити за 30 хв. до сну.
