Відомо, що у людей з дефіцитом вітаміну D важчий перебіг інфекційних хвороб. А вітаміну D більше у тих, хто частіше буває на сонці. То може користь переважно в сонячних променях, а вітамін D є лише супутнім чинником?
Що ж у сонячних променях може так позитивно впливати на здоров’я? Поки вчені мають таку теорію: завдяки ультрафіолету люди отримують вітамін Д, а завдяки інфрачервоним променям — можливість краще боротися з наслідками інфекції.
Справді, там (розглядали США та дві європейські країни), де рівень сонячного опромінення вищий, зафіксована менша смертність від ковід-19, зокрема і взимку, коли ультрафіолету для вироблення вітаміну D замало.
Кількість хворих в сонячних і похмурих місцинах була однаковою. Отож, йдеться не про те, що сонце вбиває віруси. А про те, що сонце зміцнює організм, завдяки тому, що інфрачервоні промені зменшують окисний стрес.
Окисний стрес — це надмірне утворення активних форм кисню, які забирають електрони у молекул білків, жирів, ДНК. Це призводить до їх пошкодження, в разі ДНК — до розриву чи появи мутацій. Активний кисень «любить» окислювати лінолеву і арахідонову кислоти, які стають основою атеросклеротичних бляшок. Якщо число активних молекул кисню дуже велике, вмикається ланцюгова реакція з їх утворення, внаслідок чого гине багато клітин, а в тканинах розвивається некроз.
Тривалий процес окислення призводить до захворювань, натомість короткочасний та спрямований є корисним. Окисні молекули беруть участь в передачі інформації, формуванні пам’яті, розширюють судини, вбивають віруси та бактерії. Та коли патогенів в організмі занадто багато, радикали починають атакувати і здорові клітини.
Якщо короткочасний окислювальний стрес запобігає старінню, тривалий — його прискорює. Доведеним є вплив надлишку вільних радикалів на розвиток діабету, атеросклерозу, інфаркту, плоского лишаю, вітиліго, синдрому хронічної втоми, аутизму, синдрому Аспергера, нейродегенеративних хвороб, хвороб Альцгеймера і Паркінсона, раку.
Здоровий молодий організм ефективно відновлює пошкоджені клітини. В ньому діє справна система антиоксидантів (глутатіон, мелатонін, кофермент Q10), з їжею надходять вітаміни С і Е, каротиноїди, флавоноїди, ерготинеонін.
Але штучні антиоксидантні добавки можуть посилювати дегенерацію і хвороби. Найкращі антиоксиданти — ті, які виробляє сам організм і ті, які отримує з їжею. Інфрачервоні сонячні промені є тим рушієм, який сприяє виробленню організмом власних антиоксидантів:мелатоніну і глутатіону.
Глутатіону багато у молодих, а у старших — мало. Це одна з причин, чому з віком окисний стрес значно зростає. Його збільшують також: велика кількість ліків, інфекція, стрес, перевтома, куріння, озон, алкоголь, задушливе чи забруднене пилом повітря, інтенсивний спорт.
У старших людей окисний стрес, викликаний хворобою, накладається на віковий показник. Тому вірусна та інші інфекції мають важчі наслідки, ніж у молодих.
Якщо припустити, що інфрачервоні промені сонця дійсно впливають на рівень окисного стресу, то значне скорочення часу перебування на відкритому повітрі, особливо впродовж останніх десятиліть, може бути однією з причин «хвороб цивілізації». Це більше стосується людей старшого віку, передусім, містян: часто хворі чи слабкі, не маючи можливості активно відпочивати на сонці, вони перебувають більше часу в приміщеннях.
А скажімо, у 1800 році половину доби люди перебували на вулиці, отримували інфрачервоні промені від вогню і свічок. У 1950 році в розвинених країнах люди перебували на вулиці лише чверть доби, проте інфрачервоні промені отримували також від ламп розжарювання і крізь віконне скло. Нинішні енергоощадні лампи не дають інфрачервоного світла, а сучасне енергозберігаюче скло його майже не пропускає з вулиці. Таким чином, ми, перебуваючи до 90% часу в приміщеннях, отримуємо цього потрібного нам світла дуже мало.
Тому у прогресивних лікарів з’явилась ідея: допомагати людям боротися з хворобами, окрім іншого, за допомогою сонця. Вона не нова. 100 років тому назад так лікували хворих на туберкульоз. В шанованих лікарнях пацієнти приймали сонячні ванни на великих балконах чи десь на свіжому повітрі. У Фінляндії була практика денного сну дітей на вулиці.
Нині з’являється все більше конкретних даних про вплив опромінення на різні хвороби. Наприклад, освітлення сонячними променями тіла збільшує кількість сірої речовини в мозку у хворих на хворобу Паркінсона.
Ось такі заплутані відносини у нас із сонцем. Ультрафіолетових променів, котрієодними з найбільших утворювачів активних форм кисню в нашій шкірі та прямо руйнують клітини, слід уникати. А інфрачервоні промені обов’язково маємо отримати — в тіні під деревами, рано вранці та ввечері — для надійного захисту від хвороб.
Осінь цього року напрочуд тепла і погожа. Навіть не скажеш, що почалось «бабине літо», таке враження, що звичайне не скінчилось. По-справжньому літній місяць вересень вже проминув, та й жовтень не поспішає лякати нас дощами і холодом. Маємо щасливу нагоду насолодитись сонечком, барвами осіннього листя і чарівним ароматом хризантем. Хай душа збагатиться незабутніми враженнями, а тіло здоров’ям.
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
