Нещодавній аналіз багатьох досліджень, які охопили загалом понад 10 млн людей,опублікований в The British Medical Journal. Висновок такий: їжа, яка піддається інтенсивній механічній і хімічній обробці, має негативні наслідки для здоров’я.
Йдеться про продукти, що містять хімічно змінені речовини, витягнуті з харчових продуктів. В них мінімум цілісних складників або немає взагалі; все решта сильно механічно опрацьоване. Наявні речовини, які посилюють текстуру, зовнішній вигляд, тривалість зберігання, смак і запах; багато солі, цукру, жиру. Споживачам вона подобається більше, ніж натуральна, тому добре продається, і тому її виробляють все більше — без огляду на наслідки для людей. До таких «смаколиків» дуже швидко звикають діти і потім не хочуть їсти натуральну їжу.
Ультраоброблені продукти містять мало клітковини, вирізняються низьким різноманіттям мінералів і вітамінів, натомість «обдаровують» наш організм великою кількістю «пустої» енергії. Вони витісняють у раціоні фрукти, овочі, бобові, горіхи та насіння, що призводить до зменшення споживання поліфенолів та інших біоактивних сполук. Така їжа змінює мікробіоту кишечника, сприяє розвитку запалення.
Оброблена їжа ще й забруднена складовими пакувального матеріалу, може містити залишки того, чим її обробляли при виготовленні. Пакувальні матеріали часто обробляють хімікатами, щоб, наприклад, їжа до них не прилипала, а ці речовини точно нам не потрібні для здоров’я. Нащо нам їжа «приправлена» бісфенолами, мікропластиком, мінеральнимиоліями, фталатами?
Чіпси, цукерки, вафлі, тістечка, печиво та інші солодкі десерти, лимонади або інші подібні напої, заморожені напівфабрикати деяких страв чи готові заморожені страви, сухі сніданки, плавлені сири, морозиво, локшина та супи швидкого приготування, м'ясні напівфабрикати, ковбаси, сосиски, нагетси, «крабові» палички, оброблена шинка — цей короткий перелік ви самі легко доповните, оглянувши полички магазинів. У 8 країнах Латинської Америки такі продукти мають бути позначені спеціальним застережним восьмикутником. Нам доводиться покладатись на власні знання.
Вважайте, що більшість видів хлібобулочних виробів, включно з фасованою випічкою, білим тостовим хлібом та іншими подібними йому, теж будуть у цьому списку.
Споживання ультраоброблених продуктів приносить нам смакове задоволення, сприймається як відпочинок, святкування, але, як показав аналіз попередніх досліджень, достовірно пов’язане з ризиком втрати здоров’я.
Отже слід добре поміркувати над тим, чи варто піддаватись хвилинній спокусі, водночас наражаючи себе і своїх рідних на небезпеку: ризик смерті з будь-якої причини збільшується на 21%, смерті від серцево-судинних хвороб на 66%, діабету другого типу на 40%. «Ласуни» набирають надмірну вагу, серед них поширені психічні розлади (тривога, порушення сну тощо). Загалом є зв’язок між шкідливими продуктами і 30 різними хворобами, але поки що не для всіх достатньо переконливих доказів. «Свято» шлунка триватиме не довго, а здоров’я потім повертати складно і вартісно.
У багатих країнах частка харчової енергії, отриманої з ультраоброблених продуктів, коливається від 58% в США, 42% в Австралії до 25% в Південній Кореї і 10% в Італії. В бідніших країнах цифри теж зростають: в Колумбії 16%, Мексиці 30%.
Оці 10% в Італії приємно дивують — напевне, в цьому ще один із ефектів середземноморської дієти, яка є однією з найздоровіших у світі.
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук