Наче білі й рожеві перлинки розкидані по зеленій траві — чисті та сяючі. Українці називають ці квіти стокротками. Власне, більшість людей і сприймає їх просто як гарні квіти, що прикрашають наше життя.
А от в багатьох країнах світу листя стокроток, Bellisperennis— додають до всіх салатів, щоб не було закрепів. Дійсно, навіть кілька листочків з м’яким, злегка кислуватим смаком покладіть у салат — і працюватиме кишківник відмінно. Можна їх поєднувати із зеленню кульбаби та щавлю. Раніше стокротки готували як овоч і подавали до м’яса. Квіти також можна їсти:для супів, тушкованих страв, салатів, бутербродів —практично для будь-якої страви,вони стануть прекрасним декоративним і вітамінним доповненням.
Дуже високо ціную цю рослину як лікарську, знаю про її помічні властивості з досвіду народної медицини та своєї багаторічної практики. Стокротки, як жодна інша рослина, допомагають при захворюваннях спинного мозку. Скільки зверталось людей після пункції спинного мозку чи після операції, коли віднімало ноги. Всім стокротки прийшли на допомогу, нікому не відмовили, хіба що тривалість лікування була різною. Терпіння, час — і людина ставала на ноги!
Особливо добрий ефект бачила в чоловіків, у яких боліла спина в попереку через уретрит. Стокротки усували запалення сечоводів, і внаслідок цього минав біль у крижах.
Нагадую нині, що з давніх давен цією рослиною в Україні лікували туберкульоз. Ця властивість потрібна сьогодні навіть не менше, ніж колись.
На ліки збираю стокротки в травні, хоча взагалі їх заготовляють упродовж квітня, травня, червня. Добре знаю, що мені буде чим підсилити фітокомпозицію АСТМОЛІК, яка допомагає від астми, ФТИЗОЛІК, котру застосовуємо для лікування туберкульозу, та РЕСПІРАН, який багатьох рятує від усіх респіраторних захворювань, включно з грипом і гарячкою.
Білі й рожеві квітки стокроток часто додаю до чаю, коли треба налагодити обмін речовин, нормальне виділення жовчі для травлення в дванадцятипалу кишку, інколи для підвищення діурезу.
В народній медицині квіти і листя застосовують від хвороб печінки і жовчного міхура, легеневих і маткових кровотеч. Наші бабусі рослинкою лікували ревматизм і подагру, та й будь-який біль у ногах. Зовнішньо загоювали всі нашкірні рани, навіть інфекційні. Гарячі та холодні настої допомагали швидко впоратись з цими хворобами: 1 ст. л. залити склянкою води кімнатної температури, настоювати 4 год., приймати по третині склянки тричі на день. Для зовнішнього застосування слід узяти 2 ст. л. сировини на склянку води.
Насамкінець хочу відповісти на запитання однієї жінки: чим вивести родиму пляму? Наші мудрі пращури з цією метою теж застосовували стокротки. Їх свіжим соком або насиченим відваром змащували родимку зовні, а також додавали до чаю (1 ч. л. на склянку окропу), щоб рослина діяла зсередини також.
