Традиції застосування глини для оздоровлення
Використання глини з лікувальною чи оздоровчою метою сягає дуже давніх часів. Можна навіть стверджувати, що ця традиція йде неперервно від тварин до людини.
Зафіксовано використання глини здоровими, хворими або пораненими тваринами багатьох видів ссавців, птахів, рептилій, метеликів, ракоподібних. Особливо багато глиноїдів серед травоїдних тварин району Амазонки.
21 вид папуг Амазонії їдять глину, щоб отримати натрій та вивести з організму алкалоїди, хінін, стрихнін, дубильні речовини, яких багато у їжі цих птахів: незрілих плодах та насінні. Їхні улюблені глини містять багато негативно заряджених частинок, що зв’язують отрути з позитивним зарядом. Крім цього, глина адсорбує різні речовини завдяки наддрібній зернистості. Експерименти на папугах показали, що вживання хініну з глиною зменшує рівень поглиненого хінідину в крові на 60%, а у щурів запобігає ураженню харчовими цианідами!
Селяни та мисливці-збирачі в усьому світі з дуже давніх часів змішують з глиною перед вживанням гірку, але поживну рослинну їжу. Народ аймара, що живе в Андах, включив глину в свою щоденну кухню. Картопля, яку вони їдять, якщо має хоч трохи зеленкувату шкірку, містить отруйні глікоалкалоїди, які викликають діарею, блювоту, неврологічні розлади, смертельні у великих дозах. Їдять вони і напівдику картоплю, яка отруйна навіть без позеленіння. Тому аймари картоплю завжди замочують у глині або готують з глиною.
Корінні жителі Каліфорнії племені помо традиційно додають у борошно мелені жолуді. Щоб зменшити їхню гіркоту та кількість дубильних речовин, до жолудів додають дрібну як тальк глину, яка їх абсорбує.
Жуйні тварини поїдають глину, щоб врівноважити кислотно-лужний баланс у частині шлунка, де їжа перетравлюється бактеріями. Глина має лужну реакцію, тому знижує кислотність в шлунку. Отож, в разі гастриту з високою кислотністю вживання глини матиме антацидний ефект.
У Першу світову війну французьким солдатам додавали глину до гірчиці, що рятувало від дизентерії. Нею лікували холеру на початку ХХ століття. Туристи часто користуються ліками на основі глини від розладів шлунка та проносів. Завдяки глині ці ліки адсорбують токсини, бактерії, віруси, захищають від паразитів.
Механізм дії глини від інфекційної діареї багатогранний: вона сприяє виділенню слизу, який захищає епітелій травного тракту від ушкоджень вірусами, бактеріями та їхніми токсинами; прямо пригнічує розмноження вірусів; поглинає токсини; зменшує продукування хлоридів в кишківнику, спричинене інфекцією (хлориди є основним чинником водянистого проносу); чинить антиоксидантну дію на клітини епітелію. Всі ці ефекти глини строго доведені в наукових експериментах.
Регулярне свідоме споживання ґрунту, чистого або в суміші з їжею, зафіксовано в традиційних людських суспільствах на всіх континентах. Оскільки глини притягують із землі катіони (позитивно заряджені часточки) амонію, калію, кальцію, натрію, заліза, магнію та багатьох інших хімічних елементів, вони є джерелом мікро- і макроелементів, потрібних людині, як і копитним, птахам, кроликам, метеликам тощо, особливо в період розмноження.
Тяга вагітних до поїдання ґрунту чи його складових обумовлена потребою у кальції, міді, магнії, залізі, цинку. Глина, яку можна розгризати сухою або пити як напій особливо допомагає на ранніх термінах вагітності, коли організм матері пристосовується до потреб плоду. Деякі глини забезпечують кальцій у формі, яку легко використовує організм — і кістки матері залишаються цілими, і для плоду вистачає мінералів.
Аналіз глини, яку дають вагітним в Нігерії, показав, що 0,5 г на день може задовольнити 80% потреби в кальції. А ґрунти, які продаються на ринках Гани для вагітних, містять більше заліза і міді, ніж аптечні вітамінні таблетки для вагітних. Очисні властивості глини можуть також захистити плід від вроджених вад, спричинених токсинами рослинної їжі матері. На додачу, м’який смак глини зменшує нудоту. Як і стародавні греки ще до нашої ери, вагітні жінки й нині в багатьох африканських країнах їдять білу глину, щоб полегшити нудоту.
Щоб забезпечити себе мінералами в умовах нестачі харчування і його низької якості африканці, яких привозили в Америку як рабів, та бідні білі на півдні Америки у XIX — на початку XX ст. часто їли глину, золу, крейду. На Гаїті їли своєрідне печиво з ґрунту, солі та овочів, щоб компенсувати нестачу їжі. З ґрунтом люди також отримують бактерії, що синтезують вітамін В12, який нашим організмом не виробляється.
В західному світі, повному фармакологічних препаратів, глина також деколи все ще виявляється попереду патентованих ліків. Наприклад, з початком освоєння космосу з’явилась проблема втрати кісткової маси в умовах невагомості. Замість багатьох препаратів кальцію у НАСА обрали терамін — червону глину з Каліфорнії. Її додавання до раціону завдяки комплексній дії різних мінералів виявилось найефективнішим для збереження здорових кісток.
Перше зареєстроване використання лікувальної глини відоме зі стародавньої Месопотамії (2500 р. до н.е.) та Єгипту. Там її використовували як протизапальний засіб, антисептик, для масок на шкіру, як консервант для мумій. Охру (глину з високим вмістом оксиду заліза, жовто-коричневого кольору) застосовували при проблемах з кишківником, захворюваннях очей та багатьох інших скаргах.
В кожного народу — своя історія використання, свої рецепти, що спираються на особливості глини в різних регіонах землі. Про все годі розповісти! Однак способи різнобічного зовнішнього застосування обійти неможливо. Про це йтиметься в наступній розповіді про глину.
