Сьогодні, 23 червня, відзначаємо День Святої Трійці. Це одне з найбільших християнських свят (п’ятдесятий день після Великодня) — вшанування трьох подоб Бога (Бога Отця, Бога Сина і Духа Святого).
В українській традиції Трійця є частиною Зелених свят. 2024 року вони триватимуть із 20 до 28 червня. До цього циклу також належать поминальна субота перед Трійцею та День Святого Духа 24 червня.
В батьківську суботу в народі згадують померлих родичів, бо вірять, що їхні душі можуть потрапити на землю тричі на рік: в Чистий четвер, на Зелені свята і на Спаса.
Дуже гарний звичай прикрашати оселю на Зелені свята зеленими гілочками, листям лепехи та іншими пахучими травами.
Відомий тисячолітній обряд древлян — Водіння куста (Рівненщина), який є частиною національної культурної спадщини України. В ньому приймали участь жінки та дівчата. Вбирали дівчину в зелене листя, аби вона виглядала як Куст, і водили її від хати до хати, співаючи обрядових пісень, щоб накликати багатий врожай.
Цьогорічна Трійця набуває особливого сенсу, бо збігається у часі з не менш шанованим народним святом — Купала. Відтоді як ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський церковний календар, свято Івана Купала (Різдво Івана Хрестителя) тепер припадає на ніч проти 24 червня. Астрономічний день літнього сонцевороту — 20-21 червня. Таким чином святу Купала повернули сенс давніх хліборобських традицій — відзначення того моменту, коли день починає зменшуватись, а сонечко повертає на зиму.
Свято Івана Купала символізує єднання людини з природою, тому з ним пов’язано чимало цікавих звичаїв, вірувань і ритуалів: молодь стрибає через багаття, купається у водоймах, шукає в лісі загадкову квітку папороті, дівчата плетуть вінки і пускають їх за водою, водять хороводи тощо.
Деякі традиції цих днів можуть трохи суперечити одна одній. Бо якщо на Купала було заведено купатись, то на Русалчин Великдень (четвер перед Трійцею, 20 червня) і на Русалчин тиждень (до кінця Зелених свят, тобто 20-28 червня) до водойм намагались не ходити, аби русалки не затягли під воду.
Та це не завадить святу бути яскравим і радісним! Навпаки, є гарною нагодою згадати й переосмислити звичаї нашого народу, вплести їх у традиції власної родини і передати дітям та онукам.
