На теренах України горох шанований ще з часів Трипільської культури (з половини 5-го тисячоліття до нашої ери). Під час розкопок стародавніх поселень трипільців часто знаходять круглясті намистинки його зерен. Наші пращури пов'язували горох із божеством літнього сонця Хорсом. В дарунок йому випікали пиріжки з гороховою начинкою. Ймовірно, «горошина» колись була «хорошиною», а казкового богатиря Котигорошка вважали земним втіленням Хорса. Другий тиждень квітня, коли зазвичай сіяли горох, ще не так давно в Україні називали «хорошим» або «горошим» тижнем.
Горох, Pisum sativum, належить до сімейства Бобові. Місцем походження рослини зараз вважають кілька регіонів: Центральну Азію (від північно-західної Індії до Афганістану), Близький Схід, Середземноморський басейн та Ефіопію. Горох був окультурений близько 10 000 років тому. Це один з подарунків Старого Світу Новому, щойно відкритій Америці. Туди горох потрапив із провізією на кораблях Христофора Колумба.
А тепер поглянемо на горох з точки зору сучасної науки. Сухі зерна жовтого або зеленого кольору містять мало жирів, натомість багато вуглеводів, білка і харчових волокон, мають чимало необхідних нам вітамінів і мінералів. Серед найбільш цінного — залізо, марганець, магній, фосфор, мідь, цинк, калій. З вітамінів переважає група В: В2 (рибофлавін), В3 (ніацин), В5 (пантотенова кислота), В6 (піридоксин), В9 (фолієва кислота). Є вітаміни А, Е, К, С.
Завдяки такому чудовому складу горох здатний не тільки нагодувати, а й полікувати. Наукові дослідження свідчать: регулярне вживання гороху може запобігти діабету, а тим, хто має таке захворювання, допоможе краще контролювати рівень цукру в крові.
У хворих на діабет ІІ типу, як і в разі діабету І типу, важливо підтримувати рівень глюкози в крові після їди в межах норми. У науковому дослідженні, в якому взяли участь пацієнти з діабетом ІІ типу, рівень цукру в крові після вживання 36 г вуглеводів у вигляді вареного сушеного гороху був утричі нижчим, ніж у тих, кому давали 36 г вуглеводів у вигляді картоплі. Такий вплив на рівень цукру в крові пояснюють тим, що горох має багато нерозчинних харчових волокон.
Подбає горох і про здоров'я очей. Лютеїн і зеаксантин, що містяться в ньому, запобігають віковій дегенерації жовтої плями (макули, невеликої ділянки сітківки). 100 г гороху містять до 2 мг цих каротиноїдів.
Регулярне вживання гороху зменшує ризик серцево-судинних захворювань. Горох допомагає знизити рівень «поганого» холестерину (ліпопротеїнів низької щільності) у крові. Як відомо, високий рівень цих сполук збільшує ризик серцевих захворювань.
Дуже корисний горох тим, хто страждає на серцеві та ниркові набряки, його сечогінні властивості допомагають вивести зайву рідину. Відвари гороху пили для виведення «піску» із нирок та сечового міхура.
Горох є чудовим джерелом харчових волокон, причому 95% їх — нерозчинні. Саме нерозчинні рослинні волокна допомагають нам підтримувати роботу кишківника на належному рівні, сприяючи транзиту їжі. Такі волокна дають відчуття насичення, не навантажуючи нас зайвими калоріями. Відомо, що харчові волокна з рослинної їжі допомагають також знизити ризик розвитку колоректального раку. З огляду на всі ці якості, дієтологи радять вживати горох (та й інші бобові) щонайменше кілька разів на тиждень.
У випадку закрепів в народі рятувались гороховим борошном з підсмаженого в духовці гороху. Натще слід випити чайну ложку такого борошна, розколоченого в склянці води. Закрепи минають, токсини не накопичуються, навіть шкіра стає чистою, з неї зникають пігментні плями. А в разі печії можна застосувати ще один старовинний засіб — розжувати кілька свіжих або розмочених у воді горошин.
Як гідний представник бобових, горох накопичує чимало рослинного білка. Однак, на відміну від тваринного, гороховий білок містить недостатньо метіоніну. Це треба враховувати тим, хто споживає мало тваринної їжі чи не їсть її взагалі. Аби отримати повноцінне білкове харчування, слід додавати до раціону продукти із зернових та горіхи, які компенсують брак цієї незамінної амінокислоти.
Наші прабабусі послуговувались гороховим борошном, як чудовим косметичним засобом для пом'якшення та живлення шкіри обличчя. Їхнім рецептом можемо скористатись і ми з вами. Для маски 2 столові ложки горохового борошна змішайте з ложкою сироватки, кислого молока або сметани, нанесіть на обличчя і тримайте до підсихання. Ретельно змийте маску теплою водою, потім умийтеся прохолодною.
Сухі припарки з горохового борошна народні цілителі радили прикладати до твердих пухлин, особливо до затвердінь на молочних залозах у жінок та статевих органах у чоловіків.
Є у гороху і протипоказання, скажімо, схильність до алергічної реакції. Вчені виявили в сухому гороху два потенційні алергени: віцелін і катилін. Та в Україні, де горох був улюбленою традиційною їжею упродовж тисячоліть, алергія на горох зустрічається нечасто.
З обережністю вживати горох потрібно тим, хто страждає на синдром роздратованого кишківника. Можливі неприємні симптоми: нудота і здуття живота. Протипоказаний горох в разі гострих запальних захворювань ШКТ та гострого нефриту.
Не варто напосідати на горохові страви і тим, хто хворіє на подагру. В багатьох бобових — високий рівень пуринів, які перетворюються в організмі на сечову кислоту і відкладаються у вигляді уратних солей.
