Урсоловою кислотою вчені цікавляться від 30-х років XX ст., коли її було відкрито. За цей час встановлено, що біологічна роль цієї тритерпенової сполуки забезпечує протизапальний, протидіабетичний, противиразковий, протираковий ефекти.
Більшість терапевтичних властивостей урсолової кислоти поки вивчені лише на мишах та щурах або на людських клітинах в пробірці. Втім, вплив на ожиріння, вміст ліпідів та глюкози крові, зниження інсулінорезистентності, пригнічення активності панкреатичної альфа-амілази (яка розщеплює крохмаль та інші полісахариди) та ще деякі показані і на людях.
Далі кілька прикладів дії урсолової кислоти.
Гальмує ріст, призводить до самознищення клітини раку молочної, підшлункової залози, шкіри, колоректального та інших видів ракуз високою ефективністю і низькою токсичністю.
Має протизапальну дію, діючи на розподіл лейкоцитів. Посилює загибель дефектних еритроцитів.
Стимулює кровообіг шкіри голови та активує кератиноцити: урсолову кислоту використовують як засіб для росту волосся в косметичних засобах. Покращує та зміцнює колаген шкіри: використовують від зморшок.
Збільшує кількість м’язової та бурої жирової тканини (яка потрібна для виробництва тепла та підтримки температури тіла), зменшує кількість білої жирової тканини: зміцнює, відновлює та зберігає м'язи, збільшує силу захоплення та здатність до фізичних вправ; сприяє схудненню; попереджає накопичення втоми та стресу від фізичних навантажень;
Оберігає судини і серце від окисного пошкодження, захищає клітини серця від руйнування, відновлює серцеві ферменти та компоненти крові до нормального рівня, покращує ліпідний профіль.
Посилює регенерацію нервів — відновлює їхні мієлінові оболонки, таким чином зменшує пошкодження нейронів: зокремасприяє розвитку клітин, які утворюють оболонку нервів; збільшує кількість здорових нейронів з цілою мієліновою оболонкою та відновлює пошкоджені відростки нервових клітин навіть на піку чи в хронічній стадії множинного склерозу. Гальмує процес запалення мозку, зменшуючи інфільтрацію лейкоцитів у зони ураження.
Зменшує інтелектуальний дефіцит, погіршення пам’яті, спричинені дієтою з високим вмістом жиру шляхом пригнічення запалення і окислювального пошкодження в мозку старіючих мишей. Має антидепресивну дію.
Посилює регенерацію печінки після часткового її видалення; зменшує ожиріння печінки і метаболічні розлади, захищає від запалення, фіброзу, карциноми та раку печінки.
Покращує функцію бета-клітин підшлункової залози в разі діабету: зменшує рівень глюкози, інсулінорезистентність.
Урсолова кислота та її похідні містяться в значних кількостях в рослинах родини губоцвітих, забезпечуючи частину їхньої лікувальної дії. Це такі рослини, як васильки справжні, базилік (Ocimum basilicum), чабер садовий і гірський (Satureja hortensis, Satureja montana), шавлія фруктова (Salvia fruticosa), чабреці (Thymus vulgaris, Thymus serpyllum), лаванда широколиста (Lavandula latifolia), розмарин (Rosmarinus officinalis), суховершки звичайні (Prunella vulgaris), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), котяча м’ята (Nepeta cataria), м’ята перцева (Mentha piperita), меліса (Melissa officinalis) та інші.
Яблучна шкірка містить велику кількість урсолової кислоти та споріднених сполук. Є вона і в груші, журавлині (у шкірці та м’якуші), сливах, винограді, глоді (листя, квіти, плоди), вишні, чорниці, гранаті, бузині.
Розмарин і шавлія мають найбільше урсолової кислоти (3,0% і 1,8% від маси), у шкірці яблук її 1,4%. Наразі урсолову кислоту досліджують, щоб почати використовувати для терапії хвороби Паркінсона, множинного склерозу, діабету та ожиріння, ревматоїдного артриту, онкологічних хвороб, атрофії м’язів. Це ті проблеми, з якими медицині поки не вдається впоратись. Урсолова кислота вважається безпечною та ефективною у дозі 100-450 мг на день, але, за іншими даними, у дозі 5 мг на кг ваги викликає порушення сперматогенезу у щурів; може призводити до розривів ДНК деяких клітин в дозі 12,5 мг.
На щастя, їсти яблука, журавлину, груші та виноград цілком безпечно! Користуйтесь цими «ліками» щодня, щоб не було потреби шукати інші!
