Колись до цієї трави ставилися як до магічної. В давнину такими властивостями наділяли дуже цілющі рослини. Нечуйвітер саме такий: має протизапальну, кровоспинну, сечогінну, антитоксичну дію, гоїть рани, збуджує апетит…
У травні, коли нечуйвітер волохатенький цвіте яскраво-жовтими з червоними смужками суцвіттями-кошиками (як у кульбаби), час збирати його листя й квіти — вони якраз мають найбільшу силу. Їх використовують свіжими або сушать. За потреби листочки нечуйвітру можна збирати до снігу — вони не втрачають цілющих властивостей, а рослинка нерідко зацвітає ще й восени. Навіть під снігом розетки листочків нечуйвітру залишаються зеленими.
Нечуйвітер волохатенький у народній медицині називається підоймою, бо піднімає усі органи, від опущених нирок до шлунку. Разом з веронікою лікарською допомагає жінкам — піднімає матку.
Діуретична й протизапальна дія дозволяє успішно лікувати хворі нирки від застою, запалення, нефриту, пієлонефриту, сечокам’яної хвороби. Нечуйвітер підніме нирку, вирівняє сечовід, камінці подрібнить на пісок і виведе з організму. Для лікування нирок та набряків серцевого й ниркового походження вживають настій.
Настій нечуйвітру волохатенького
1 ст. л. трави залити склянкою окропу, настоювати 30-40 хв. Пити по 2 ст. л. 4 рази на день до вживання їжі. Під час загострення — по 1 ст. л. кожні 2 год.
Оздоровлюючи нирки, нечуйвітер налагоджує сольовий обмін, сприяє виведенню солей з усього організму, лікує остеохондроз.
Буває, що людина похилого віку ходить, зігнувшись від болю дугою. Ліки з підойми виведуть солі, зцілять хребет і піднімуть людину! Лише треба сумлінно пити цей настій 4–5 місяців, або й довше. За тиждень-два сильніше «затріщить» у спині, шиї, та згодом біль мине, і спина почне розгинатися.
Порошком трави нечуйвітру волохатенького присипають гнійні рани, нюхають його за сильної нежиті.
