В Україні є більше 20 видів верби, і ростуть ці дерева повсюди. Це ліки, які завжди були і є під рукою. Можна образно сказати, що частинка верби є в ліках, які знає кожен — в ацетилсаліциловій кислоті. Саме у вербі, у 1826 році, вперше знайшли саліцилати, з яких отримали саліцилову, а згодом ацетилсаліцилову кислоту. А ще раніше, з 1757 року, кору верби, яка досить гірка, вживали замість кори хінного дерева від малярії.
Найчастіше для виготовлення ліків заготовляють кору та гілочки верби у квітні—червні, краще до цвітіння і розпускання листків. На молодих гілках через 25-30 см роблять надрізи кори по колучи півколу, які з'єднують 1-2 поздовжніми надрізами; при цьому трубочки чи напівтрубочки (щоб зберегти гілку живою) кори легко знімаються. Збирати треба обережно, аби не пошкодити дерево і гілки. Сушать гілочки, кору на повітрі під навісом, на горищі. Висушена кора повинна ламатися з тріском, а не гнутися. Листя верби також сушать.
Всi верби мають схожі властивості та хімічний склад, хоча кількість речовин може помітно відрізнятися. Використовують їх однаково.
У корi мiстяться флавоноїди i флавоновi глiкозиди, 5-15% танідів (дубильних речовин), які мають протизапальну, протимiкробну, протипроносну дiю. Саліцилати є в корі, листях і коренях. В організмі вони перетворюються в саліцилову кислоту, яка має протизапальну та аналгетичну дію. Кора білої верби (Salix alba), яку найчастіше використовують як ліки, містить мало саліцилатів порівняно з іншими вербами.
Але ефективну знеболювальну дозу саліцилатів, 60-120 мг, важко отримати з відварів кори: їх там небагато, натомість багато танідів, які гіркі і токсичні у великих дозах. Тому раніше за знеболення може настати біль у шлунку. Але американський пастор Стоун, який першим лікував напади малярії корою, висушував її, дрібно молов і приймав кілька разів на день, щоб зменшити лихоманку, і це спрацьовувало.
Сучасні дослідження показують, що верба має лише дуже м’який болезаспокійливий і протизапальний ефект, і він пов’язаний не лише з сапліцилатами, а й з флавоноїдами та поліфенолами. Всi наявнi у вербі речовини дiють разом, у природнiй комбiнацiї, і в цьому її сила та перевага. Тому проводити пряму аналогію між аспірином і вербою недоречно.
Раніше вербу широко застосовували в народній медицині: бруньки, гілки, листя і особливо кору, відвар якої має знеболювальні, заспокійливі, протизапальні, жарознижувальні, потогінні, антисептичні, кровоспинні, ранозагоювальні, протималярійні, в'яжучі, протиглисні властивості.
Відвар пили від головного болю, невралгії, різних форм неврозу, ревматизму, подагри, коклюшу, застудних хвороб, усіляких катарів (з гнійнослизовим виділенням), в разі отиту і болю в суглобах. Допомагала верба у випадках нетравлення, диспепсії, запальних явищ у шлунку та кишківнику, від жовтяниці, хвороб селезінки й печінки (особливо, коли внаслідок отруєння або перевантаження великими дозами токсинів права частина печінки надто збільшена). Користувалися вербовими відварами від проносів, запалення сечовивідних шляхів, шлункових, кишкових, маткових та інших кровотеч.
Відвар вербових гілочок або кори
1 ст. л. подрібнених гілочок або кори верби залити 0,5 л окропу, варити на слабкому вогні 5 хв. Дати настоятися. Пити по 1 ст. л. 3-5 разів на день.
Настій вербових гілочок або кори
1 ст. л. подрібнених гілочок або кори верби залити склянкою окропу, можна потримати хвилину на слабенькому вогні, потім настояти 2 год., процідити. Пити по 1 ч. л. для дитини чи 1 ст. л. для дорослого, 3-4 рази на день, за потреби (в разі ГВРІ, грипу) кожні 1-2 години. Від паразитів — по чверті склянки двічі на день.
Окремо хочу наголосити, що вербою дійсно можна чистити організм від паразитів. Якщо у дитини погане травлення,апетит понижений, трапляється блювота, то у неї, швидше за все, і печінка збільшена, і є паразити. Можуть бути лямблії, аскариди, котяча двоустка тощо. Дитину нудить і через атонічний шлунок, бо в ньому утворюються токсини, і через токсини, які продукують паразити. Їсти вона нічого не хоче, хіба солодке, тому що ті паразити за рахунок цукру розмножуються, ростуть і доїдають дитяче здоров'я. Ми радимо не давати дитині цукру, але солодощі треба дитині давати, оскільки за рахунок солодкого дитина розумово розвивається. Але треба звільнити організм від паразитів. Для цього підходить пижмо і верба. Можна давати вербовий чай або заварювати порошок з кори: пів чайної ложки (для маленької дитини) на склянку окропу, настояти 30-40 хв. допоки прочахне і давати по 1 столовій ложці.
Нині до нас звертається багато людей з діагнозом «неспокійні ноги»: людина спить, але уві сні «танцює»; вдень ноги теж неспокійні. Ця хвороба буває частіше у курців, які мають облітеруючий ендартеріїт. Ми даємо фітокомпозицію СУДИННИК, якасприяє руху крові по венах, артеріях, артеріолах, венулах, і проходять оті неспокійні ноги. Але хочу порадити людям з цією хворобою також вербову кору, яка найкраща у березні, коли пішов сокорух, чи тоненькі гілочки. Заварити, як описано вище, і вживати по 1 ст. л. 4 рази на день.
Чоловікам чай із верби давали для лікування запалення простати, можна до верби додавати конюшину рожеву (конюшину лучну), яка діятиме добре на імунітет чоловіка, на його фізичну силу, на сечостатеву систему.
Настоянки або настої чоловічих суцвіть верби давали людям із розладами серцево-судинної системи та у випадках гострих запальних процесів.
Зовнішньо відваром кори промивали рани і виразки, екзему і пухлини на тілі. Свіжі листки прикладали до мозолів. Порошком із кори засипали рани і зупиняли кровотечі.
Ліки з верби для зовнішнього застосування
Для промивання, змочування чи полоскання 1 ч. л. подрібнених на порошок кори чи гілочок залити 0,5 л холодної кип'яченої води. Настояти 8 год.
Відвар чи настій кори використовували і для полоскань у разі ангіни, стоматиту, пародонтозу, інших запальних процесів носоглотки й горла. Вербою лікують стоматити навіть у маленьких діток, промиваючи їм рот теплим відваром.
Для лікування запальних процесів в носоглотці можна використовувати і листя верби. У нас є книжка «Легені — це життя», в якій ви знайдете всі трави, потрібні для одужання від сезонних застуд, як їх готувати, що робити. Наприклад, горло можна полоскати евкаліптом чи нагідками (квітами та листям). А можна робити це листочками верби: 1 ст. л. на склянку окропу, настояти і полоскати горло. Листя верби раніше давали і як сечогінний засіб.
З відвару кори або гілочок робили ванни для ніг за варикозного розширення вен, слабкості м'язів ніг після тяжких хвороб. Вербові ванни допомагали від фурункульозу, облисіння та пітливості.
Гілочки, листочки верби стануть у нагоді і військовим. Вони постійно у взутті, ноги у них пітніють і виникають грибкові ураження шкіри. Допоможуть ванночки для ніг з відвару листя і гілочок. Варто їх робити і при гідрозі: мокрих руках у тих, у кого щитовидна залоза працює понижено.
Моя бабуся лiкувала ноги запареними в чавунi гiлочками верболозу, який ми, дiти, нарiзали пiд лiсом. Бабуся казала, що бiль минав і зникали набряки. Ваннами з верби можна допомагати і разі тяжчих хвороб.
Ванна з верби (при міжхребцевих грижах, артритах, артрозах)
1 кг подрібнених гілочок верби залити 5 л води, проварити 5-7 хв. на слабкому вогні, настояти пів години, процідити, вилити у ванну. Приймати ванну 10-15 хв., температура ванни до 38 градусів.
Додатково можна зробити лiки для мiсцевого лiкування загострень хвороб суглобів і кісток: розтирання чи компреси. Ефективними є лiки з гiлочок верби та бузку.
Ліки з верби і бузку для натирання суглобів
2 ст. л. подрiбнених гiлочок верби та стiльки ж подрiбнених гiлочок бузку (чи кори з них) перемiшати, додати 1 ст. л. подрiбненого лаврового листя i залити 0,5 лiтрами горiлки. Дати настоятися 3 тижнi. Додати 50 г камфорного спирту. Лiки готові.
Щоб зібрати кору, не обов’язково чекати весни, при потребі можна це зробити і восени до морозів, як і нарізати гілочок. І хай вони будуть вашій домашній аптечці.
