Вербена лікує трофічні рани і багато інших хвороб

Шановна пані Наталю! Чому не розкажете людям про ту траву, якою мене витягли з того світу, подарували повноцінне життя. А була ж така трофічна рана! Як згадаю... Сукровиця постійно тече, рана з гноєм, болить нестерпно, ходити не можу і лежати теж.

А тепер працюю, навіть вірші пишу.

Загоїлась тяжкая рана,

З’явилася сила –

Насіяла у городі,

В садку посадила вербену.

Таміла з міста Сарни, що на Рівненщині

Так, пані Таміло, я й сама дивуюсь, чому вербеною не користуються лікарі? Хоча як вони можуть нею користуватись, якщо у них свої «офіційні» хімічні препарати. А вербена ж навіть неофіцинальна рослина!

Попри те, у народі вербену знали ще з правіків як траву посвячення, тобто була вона священною травою. Її вважали однією з наймогутніших таємничих магічних рослин, котра очищає дім і виганяє злих духів і демонів.

Гомеопати з вербени готують засоби для лікування безсоння, нервових розладів, епілепсії, жовчно- та сечокам’яної хвороби.

Народна медицина вербену застосовує значно ширше. В Середні віки її вважали справжньою панацеєю. Лікували навіть проказу.

Рослина, що захищала людину від будь-якої зарази, була дорогоцінним засобом під час пошестей. Епідемії чуми, віспи, холери траплялись на той час доволі часто.

Як внутрішньо, так і зовнішньо завжди застосовували вербену від екземи, псоріазу, нейродерміту, вугрів.

Настій вербени лікарської

1 ст. л. подрібненої трави залити склянкою окропу, настоювати 2 год., вживати по 2 ст. л. 4 рази на день.

Настій вербени для зовнішнього застосування

3 ст. л. посіченої трави залити 0,5 л окропу, настоювати 3 год., застосовувати для промивань, примочок, компресів у теплому вигляді.

В «Зеленій планеті Земної» ми врахували всі цілющі властивості вербени і додаємо її у ВІРУСАН та ГЕМОСАН, підсилюємо цією травою інші фітокомпозиції. Це дозволяє успішно лікувати ГРВІ, бронхіти, ларингіти, трахеїти, хронічний гепатит, холецистит, жовчнокам’яну хворобу, хронічний гіпоацидний гастрит, ревматизм, зубний, головний біль, запалення легень, гіпотонію, хвороби селезінки, загальну слабкість (занепад сил), атеросклероз, закупорку вен, анемію, фурункули, тромбофлебіт, хронічні виразки гомілки, незагойні виразки, рани, свищі.