З активних діючих речовин фіалки запашної передусім вирізняються сапоніни, які мають відхаркувальну, протизапальну й антимікробну дію, виявляють сечогінні властивості й здатність регулювати водно-сольовий обмін.
У разі подагри, поліартриту, болю в суглобах до болючих місць двічі на день на 1-1,5 год. прикладають компреси із запареної трави фіалки. Усувається запальний процес, відтак зникає і біль. Щоб вивести з організму відкладені солі, слід приймати ліки з фіалки і внутрішньо. Теплий чай або холодний настій допоможе в разі сечокам’яної хвороби розчинити камені й вивести пісок. Настоєм запашної фіалки можна змащувати герпетичні пухирці.
Холодний настій фіалки
1 ч. л. подрібнених квітів і трави залити склянкою холодної води звечора, настоювати до ранку. Процідити і вживати по чверті склянки 4 рази на день.
Для посилення діуретичної дії можна зробити такий сечогінний настій:1 ст. л. суміші рослин (фіалка запашна, стулки квасолі, рильця кукурудзи, листя мучниці та бруньки берези порівну) залити склянкою окропу, настоювати 20 хв., пити по 2-3 ст. л. тричі на день.
Фіалка заспокійливо діє на нервову систему. В разі нервового збудження, безсоння, навіть істерії допоможе чай або холодний настій: він заспокоїть, забезпечить міцний сон, поліпшить роботу серця. Застосовують фіалку від посиленого серцебиття (тахікардії).
Важливо пам’ятати, що фіалка запашна має легку послаблювальну дію, а передозування може викликати блювотну реакцію. В звичайних дозах протипоказань немає.
Вже кілька століть у європейських країнах з квітів фіалки виготовляють смачні цукати для тортів, тістечок, пудингів. А ще прикрашають десерти, салати, навіть холодні супи. Вони надають насиченого кольору та аромату джемам, напоям та лікерам.
