Постійно кажу, що кишківник — це корінь людини, основа її здоров’я. Так само як рослина не живе без кореня, так і людина не може бути дужою, енергійною, радісною, коли в неї нездале травлення. Навіть керувати цією функцією призначений особливий «третій мозок», від якого залежать і головний, і спинний також. Тому кишківник треба дуже берегти і тримати його у тонусі.
В деяких людей цього тонусу немає, кишківник розтягується і не може добре працювати. Виникає доліхосігма — стан (вроджений або набутий), коли подовжується сигмоподібна кишка. Більшість лікарів вважає доліхосігму переважно вродженою: людина може з нею нормально жити і навіть не помічати, допоки правильно харчується і має достатню фізичну активність.
Проблема часто проявляється в середньому віці на тлі інших порушень у роботі травного тракту. Кишківник ослаблюється тоді, коли є проблема зі шлунком: він опущений, атонічний, їжа не перетравлюється нормально, бродить, гниє, а токсини, які при цьому виникають, ослаблюють печінку. Отож, печінка збільшена, шлунок розтягнутий, опущений, і звісно, тоді й кишківник нормально працювати ніяк не може. А ще підключається до того всього підшлункова залоза. Вона також не може продукувати ферменти і допомагати травленню.
У людини з’являється цілий комплекс симптомів, який не дає почуватись здоровим. Це сильне здуття в животі, постійні закрепи, болі, неприємні відчуття в кишечнику,інтоксикація і загальне погіршення самопочуття, зниження апетиту.
Найхарактернішим симптомом є закрепи по кілька днів, аж до тижня. При цьому кишківник ще більше розтягується. Калові маси стають твердими і травмують його стінку. Цей стан неминуче супроводжується інтоксикацією.
Закрепи, які виникають з інших причин, самі по собі провокують розтягнення кишківника і розвиток доліхосигми. Люди від закрепів вживають послаблюючі засоби, наприклад, сену. Ефект від неї нібито є, але лише тимчасовий і супроводжується побічною дією: кишківник розтягується, виникає доліхосігма.
У важких випадках лікарі вирізають шматок кишки і зшивають її. Проте після цієї операції кишківник знову розтягується і знову повертається той самий діагноз.
У «Зеленій планеті Земної» ми вміємо лікувати доліхосігму без операції: скорочувати кишківник, повертати йому тонус, щоб його секреторна діяльність і моторика була нормальною.
Робимо це з допомогою цілющих композицій з лікарських трав: ГАСТРОТОН для шлунка, ГЕПАХОЛ, щоб печінка була нормальною, СПАЗМОКОЛ, щоб не було кольків. Якщо є послаблення, то рятує ДІАР. А після їди обов'язково приймати ЗОЛОТНИК, щоб добре працювала підшлункова залоза.
Коли всі системи, всі органи травлення злагоджено працюють, тоді і кишківник буде нормальний. Він дуже великий трудяга. Ми відпочиваємо, займаємося чимось або навіть спимо, а кишківник працює, щоб очистити організм.
Щоб допомогти кишківнику з моторикою, відновити здорову мікробіоту, треба потурбуватись про харчування. З їжею має надходити вдосталь клітковини, яка збільшує об’єм калових мас, стимулює моторику, годує мікробів в кишківнику. Тому тим, у кого є доліхосігма, як і всім іншим, корисно їсти цільну рослинну їжу, бо тільки вона містить клітковину.
Дуже добре починати їду свіжими соковитими овочами чи фруктами, які містять багато води, наприклад, салатами із зелені, помідорів, огірків, моркви тощо. На перекуси брати фрукти: ківі, яблука, банани, цитрусові, сливи, абрикоси тощо. Капуста чи бобові можуть посилювати метеоризм, але їх можна і треба їсти, бодай потроху, на початку буквально по чайній чи столовій ложці: щоб не нашкодити, але отримати користь.
Перевірено, що в разі закрепів добре періодично змінювати склад щоденних фруктів чи овочів, урізноманітнювати його. Буває так, що людина починає їсти сливи, і моторика відновлюється, але за якийсь час закрепи повертаються, тоді треба додавати щось інше, наприклад, ківі, по кілька штук на день — і кишківник знову починає працювати краще.
Важлива і поза, в який людина випорожнює кишківник. Природнім є положення, в якому кожен з нас би присів для дефекації десь на природі. На унітазі ж ми сидимо по-іншому. Щоб трохи покращити позу, радять мати в туалеті високу підставку під ноги або хоча б нахиляти тулуб вперед, ніби лягати собі на коліна.
Звичайно, без фізичної активності теж не обійтися. Як і без м’язового корпусу на животі. Не може кишківник нормально працювати, якщо він розташований неправильно: випинає, висить, обкладений жиром. Фізичні вправи повертають м’язи на місце жиру, відновлюють «корсет», який тримає внутрішні органи на правильному місці. Вправи самі по собі стимулюють моторику травного тракту.
Без зусиль цю хворобу не здолати, але воно того варте!
