Боляче, як нахилюсь до дитини,
Що страждає в судомах, корчах.
Бачу завтрашній день України
Із тривогою, болем в очах.
І заходиться серце від болю,
Вже не плаче воно, а кричить.
Хто йому готував таку долю,
і чому наша совість мовчить?
Я стомилась від болю, тривоги
За дорослих і діток малих
І коли нароблюсь до знемоги
На колінах молюся за них.
Їхня доля — то матері голос.
Їхні личка — веселі, сумні —
Мов зернятка, що зібрані в колос,
Всі у маминім серці на дні.
То з дитячого юного цвіту
Я зелену планету свою
Почуттями душі перевиту
Всю вінком із троянд обів’ю.
Як би, ми, батьки, не намагалися уберегти своїх дітей від хвороб — на жаль, уникнути цього не вдалося ще нікому. Адже від свого народження малеча постійно стикається з інфекціями. Віруси, бактерії, грибки, паразити присутні скрізь — в ґрунті, воді, повітрі. Утім, наскільки дитина буде часто хворіти і як переносити недугу — на це вплинути ми можемо. Насамперед — зміцнюючи дитячий імунітет, максимально ефективно застосовуючи дари природи.
Діти не встигли піти до школи, а вже в класі половина школярів заслабли. Боляче дивитись, коли малеча хвора, хочеться, аби діти були міцними і здоровими. Чи є відповідь на запитання, як це зробити в такий тривожний час, коли в Україні війна, коли всім важко? Звісно є, і ми мусимо це зробити заради нашого майбутнього, збереження, продовження нашого роду. І держава, і батьки, і лікарі мають приділяти якнайбільше уваги здоров'ю дітей.
В Україні завжди звертались до природи: такої живодайної, такої цілющої. Здавна вчились її застосовувати, дітей навчали. І нині, все що дає нам природа від ранньої весни до пізньої осені, ми маємо спрямувати на оздоровлення дітей. Цього року такий багатий врожай на яблука, і морква така гарна, і все зело! Все має бути у стравах — стіл у дитини має бути зелений: з вітамінами, мікроелементами, клітковиною, антиоксидантами, хлорофілом та іншими біологічно активними речовинами. Нащо тоді хімічні полівітаміни?
Колись, дитині не більше рочку, а наші бабусі-прабабусі дають їй сік селери — влітку із зелені, а взимку з кореня. По 20 крапель щодня. Дивись, ще вчора малеча не могла зіп’ятися на ніжки, ходити, а вже за тиждень бігає!
Нагадуємо, що корінь селери впродовж всієї зими зберігає свої цілющі властивості. А її зелень в сезон господині на зиму сушать чи заморожують, додають у консервації до томатів, аджики, салатів.
Часом специфічний смак селери дитині не подобається, її взагалі овочами не нагодуєш. Це може бути, коли хвора підшлункова залоза. Від запаху надто духмяного, різкуватого в дитини починає боліти голова, постійні розлади травлення.
Травлення слід налагодити обов’язково! Бо звідки візьметься здоров'я? Воно починається з ротової порожнини і шлунка. Разом з ними мають злагоджено працювати і печінка, і підшлункова залоза, і кишківник. Це настільки складний і важливий процес, що наш організм має для керування органами черевної порожнини так званий «третій мозок». А кишківник, за народними уявленнями, — це корінь, який тримає людину на землі.
Треба уважно слідкувати, щоб у дитини без збоїв працював кишківник, щоб не страждала від закрепів. Коли малюки сильно тужаться, часом навіть випадає пряма кишка. Розгублені дорослі не знають, що робити. В сиву давнину піднімали таких дітей за ніжки, і тримали за п'яти догори ногами. Це лише швидка допомога, і слід обов'язково звернутись до дитячого лікаря.
Дуже популярний діагноз — дисбактеріоз, педіатри виписують від нього ліки. Але якщо не давати корисну, потрібну їжу, то чи допоможуть якісь препарати?
Обов’язково звертайте увагу на понижений, слабкий апетит. Це не тому, що дитина вередує. Коли оглядаєш її, то бачиш, що шлунок атонічний, їжа ще вчорашня неперетравлена, гниє і бродить. Куди ж його їсти?
Допоможе сік капусти. Ми малими, коли бабуся і мама шаткували капусту, в чергу стояли за качанчиком. В ньому — здоров'я! І не лише травної системи, а й гормональної. В капусті багато цукрів, вітамінів, особливо вітаміну U, який загоює виразки, ерозії в усій травній системі. Є він і в картоплі. Тому і сік картопляний цілющий.
Якщо раніше на прийом переважно приходили діти з атонією шлунку, пониженою кислотністю, недостатньою секреторною діяльністю всієї травної системи, тепер частіше бачу підвищену кислотність, іноді навіть ерозію 12-палої кишки та виразки. Дитина ще маленька, а в неї вже таке нещастя — підшлункова залоза хвора, підвищена кислотність, згага — батьки не знають, що робити.
Порада проста: вичавіть 100 г соку із моркви. Давайте його дитині з булочкою та вершковим маслом, сметанкою, олійкою, щоб каротин і вітамін С добре засвоїлись.
Є ще такий старовинний рецепт: 100 г соку моркви змішати з 1 ст. л. соку сирої картоплі, маленькій дитині давати по 1 ч. л., старшій по 1 ст. л. Відновиться травлення, кислотність внормується, печії не буде, дитина не буде показувати рученятами біля шлунку, де смокче, болить, пече.
Дуже багато запитань проалергічні висипання. Алергія може бути в дитини, в дорослої людини з атонією шлунку, збільшеною печінкою, особливо правою долею. Це часто пов’язано із хворобою Боткіна, або якоюсь іншою хворобою печінки. По-перше, щоб не було алергії, треба лікувати шлунок. Навіть найменшим дітям для цього давали кріп, кропну воду. Насіння кропу треба висушити, змолоти і додавати до всіх страв. Це врятує не тільки травну систему, а й нервову, і для серця добре, інших органів, гормональної системи.
Якщо вилікувати печінку, шлунок, підшлункову залозу, кишківник працює добре, алергії ні від чого не буде, навіть від амброзії. Не буде від масового цвітіння боліти голова. Діагноз «головний біль як алергічний прояв» правильний на 100%. Коли хвора підшлункова залоза, то алергічний напад проявляється болем у голові: у скронях або лобі. Знову повертаємося до кропу — його дуже любить підшлункова залоза.
Зараз батьки захоплюються вівсянкою, пластівцями, мюслями — бо швидко і легко готувати: залили окропом, йогуртом чи соком — і вже за кілька хвилин сніданок готовий.
Категорично проти цього, бо дуже розтягується шлунок. Вівсянку, манну кашу можна їсти, коли шлунок добре працює. Але треба їсти також капусту, додавати до неї цибулю — це тримає шлунок в тонусі; перистальтика нормальна, немає ні проносів, ні закрепів, організм добре очищається. Ніякі ліки його так добре не почистять.
А от пшоняну кашу бабусі наші дуже шанували. Тільки її треба розварити майже на кисіль, не пошкодувати масла. Цю кашу маслом точно не зіпсуєш! І шлунок, і печінка подякують, будуть працювати нормально. Кровотворна функція в печінки буде бездоганна, дитина буде з рожевими щічками, нормальним гемоглобіном, життєрадісна і енергійна.
А чому, ви думаєте, курчата так люблять пшоно? Бережуться від «курячої сліпоти». В дитини теж буде гострий зір, коли печінка, шлунок, кишківник працюватимуть добре.
Мама щаслива, коли дитина здорова! А діти — це майбутнє України!
