Наші поля, малі і безмежні, власні кілька соток чи гектарів — всі обробляють хімією. Хімікатами ми нищимо не лише бур’яни, всю навколишню природу, а й своє здоров'я, бо отрута надходить і в те, що ми посіяли-посадили, нею дихаємо, коли вона розлітається над полями під час обробки.
До речі, бур'яни раніше не називали шкідниками, не вважали що вони не мають права жити під сонцем. Та ще й користувалися ними. Наприклад, талабаном польовим (Thlaspi arvense) з родини Капустяні (Хрестоцвіті).
Рослина однорічна, росте по всій Україні на полях, пасовищах, луках, вздовж доріг, біля хат і на узліссях.Цвіте з травня по липень, але часто виростає друга і навіть третя генерація, тому квітуючі рослини можна зустріти і пізньої осені. Насіння дозріває з липня по вересень. Заготовляють траву під час цвітіння, зрізаючи на 10-15 см над землею. Пізніше збирають насіння. Плоди, стручечки, має пласкаті, округлі, недостиглі — зелені, достиглі — жовті.
Рослина неофіцинальна, про неїмало у книжках пишуть та мало що про неї знають, як лікарську використовують в дуже небагатьох країнах. Втім, хімічний склад досліджений (Гур’янов, Олійник, 2000): флавоноїди (глікозиди кверцетину і кемпферолу, лютеолін, апігенін, ізовітексин); гірчична олія; тіоглікозиди; вітаміни С, В1; білки (20%), мінерали (магній), сапоніни. Насіння містить жирні кислоти (25-45%, третину з них становить ерукова), стероли, ферменти (мірозинат, мірозин), тіоглікозиди, глюкокапарин, амінокислоту тирозин, лецитин, вітаміни В1, групи Е (α- та γ-токоферол, сліди β- та δ-токоферолів). Глікозид сінігрін надає траві і насінню часникового запаху, який можна почути, розтерши листочок.
У жирній олії насіння є багато фітостеролів: ситостерол, кампестерол, брасикастерол та інші. Про фітостероли є окреме дослідження наших вчених (Панасенко та інші, 2018), які розглядають талабан як перспективну рослину для лікування і профілактики гіперплазій передміхурової залози.Інше дослідження (Xiang Wangetal., 2021) показало, що екстракт трави містить понад 10 різних флавоноїдів і має протизапальну дію. Є й інші праці про склад талабану, а от про його лікувальну дію робіт дуже мало, а жаль, бо це насправді дуже сильна лікарська рослина!
Любі жінки, найперше хочу звернути саме вашу увагу на цю скромну рослину. Коли вона квітує, то здатна лікувати найтяжчі жіночі захворювання: рак матки, хвороби придатків матки, запалення, фіброзно-кістозні мастопатії.
Рослина швидко спиняє кровотечі, які супроводжують фіброміоми та рак матки, та ще й лікує запалення, виліковує фіброміоми, сприяє розсмоктуванню пухлин матки. Допомагає і при носових кровотечах.
Настій при маткових кровотечах
Взяти 1 ст. л. подрібненої сировини (листя, квітів, насіння недозрілого) на склянку окропу, заварити, а потім зберігати у прохолодному місці. Пити по 1 ст. л. 4 рази на день, при сильних кровотечах 5-6 разів. Найбільша добова доза — 1,5 ст. л. сировини.
Жінки намагались пролікуватися свіжою рослиною та ще висушити про запас. Талабан активізує менструальний цикл, тому жінки мали завдяки йому відрегульовані місячні, нормальної тривалості, без надмірних кровотеч. Разом з тим вони ставали здоровими та темпераментними.
Ще талабан рятував жінок від кіст на яйниках, щоб вони працювали нормально, були здорові, отже, і місячні були регулярні. Дії на гормональну систему жінки є і наукове підтвердження: речовина, виділена з талабану польового, подібна до естрону, жіночого статевого гормону, дуже активна при внутрішньому вживанні і діє як жіночий гормон (Мамчур, 1986).
Також рослина допомагала жінкам, колипорушувалась гормональна система і ставало більше чоловічих гормонів, ніж жіночих: росло волосся над губою, на бороді, на руках і ногах. Тоді соком або настоянкою натирали ці місця. Натирати треба не ваткою, не пальцем, а бинтом, щоб трошки роздразнити шкіру, щоб сік дійшов до волосяних цибулин. Робити так вранці і ввечері. За кілька тижнів волосинки стануть рідшими, блідими, а згодом, якщо робити так все літо, то волосся геть пропаде і більше не ростиме. Лікування можна розпочати з ранньої весни і продовжувати до осені. А на зиму сік можна заспиртувати: на 80-100 мл соку додати 20 мл горілки, закрити в пляшечку. Соком чи настоянкою виводять також бородавки і руді плями на шкірі.
Трава має й сильну дезінфікуючу дію. Тому коли з'являлись білі виділення (кандидоз), виникали запальні процеси, спричинені вірусами чи бактеріями, талабан допомагав і в цьому випадку.
Коли рослина відцвітає, то знизу до верху стебла поступово з’являються плоди з насінням. Насіння краще збирати недостигле, але можна і достигле, висушити, намолоти і лікувати ним чоловіків. Якщо чоловік щодня буде з’їдати хоч грам такого порошку, то у нього ніколи не буде простатиту чи аденоми передміхурової залози, а якщо вона вже є, то вилікується. Окрім того, чоловік буде в тонусі, йому ніколи не буде загрожувати проблема з потенцією.
Порошок насіння по 1-3 г (на кінчику ножа чи чайної ложки) можна додавати чоловікові в каву, в салати, супи, інші страви як приправу.
Недавнє дослідження на щурах (Pupykinaetal.,2022) показало, що, можливо, і трава талабану має схожу дію. Три тижні вчені давали щурам екстракт трави. В результаті у цих щурів значно, в порівнянні з контрольною групою, збільшилась товщина епітелію, який продукує сперму, на 15% діаметр поперечного перерізу сім’яних канальців, зріс індекс сперматогенезу, змінилася і статева поведінка: щурі скоротили «емоційний» період залицянь, збільшили кількість підходів до самок, в результаті на 70% зросла кількість статевих актів.
Тож те, що народна медицина знала вже століття, тепер підтверджено і наукою, як це було і в багатьох інших подібних випадках.
Лікували талабаном і сифіліс: 1 ч. л. сушеного насіння заливали склянкою окропу і вживали по 1 ст. л. або й по чверті склянки. Рослина має ще одну дивовижну дію: рятує життя при укусах гадюк. Її здавна вживали як протиотруту для виведення токсину з потом (Мамчур, 1986).
Настій трави талабану використовують для ванн, обмивань та
примочок при нагноєних ранах, виразках; свіжі подрібнені листки
прикладають до ран і виразок для очищення їх від гною та для прискорення епітелізації (Мамчур, 1986).
Та й це ще не все!
Трава лікує також печінку, коли вона у тяжкому стані; запалення у верхніх дихальних шляхах чи в легенях, розріджує густе харкотиння. Має також сечогінну і потогінну дію.
Ним чистили кров завдяки тому, що талабан відновлює, покращує роботу кровотворних органів: печінки, селезінки, кісткового мозку; очищає від вірусів, бактерій і всього шкідливого, що потрапило в організм.
Талабан тонізує, підіймає на ноги. Є люди, яким врятував життя, коли не допустив до інфаркту, бо рослина лікує серце, стенокардію: 1,5 ст. л. сировини заварити 2 склянками окропу і приймати по 1 ч. л. 4-5 разів на день.
Допоки талабан не зацвів чи на початку цвітіння, з березня по травень, його листя додавали до салатів, але небагато, бо листки гірчать. Щоб зменшити гіркоту, їх трохи проварюють у воді чи на пару. Листя зміцнює, підсилює і тонізує, дає багато вітаміну С.
Насіння можна використовувати як спецію з перцевим смаком, але потроху ― через високий вміст ерукової кислоти. У насінин гіркий смак має шкірка, очищене насіння не гірке. Через ерукову кислоту олію з талабану не можна вживати у їжу.
Я думаю, що про цю рослину треба було б написати книжку, щоб більше розповісти про неї людям. Цей дар, який Бог послав на землю, росте на полях, які ми отруюємо хімією. Якщо людина хвора і не знає як вилікуватися, то такий бур'ян людині потрібен більше, ніж те, що вона посадила на полі. Люди добрі, не винищуйте бур’яни!
Дякую. З повагою Орест Львів.
.