Приблизно 10–15% людей хоча б раз у житті потерпають від каменів у нирках. Найчастіше вони з’являються у віці 30–60 років: переважно у чоловіків, але останніми роками зростає і кількість хворих жінок.
Одна з них, пані Тетяна, нам пише: «Я перенесла дві операції по видаленню каменів у нирці. 4,5 місяці стояв стент. Пів року пройшло після операції: через годину ходжу в туалет, болить внизу живота, аналізи крові — нормальні, а в сечі є білок. Пила антибіотики, а здвигу великого немає. Порадьте ваші ліки».
На жаль, нирку від каменів позбавили, але ціною здоров’я нирки, яку тепер треба відновлювати. Радимо вам 2 місяці приймати фітокомпозиції УРОСЕПТ, ЦИСТАН, ГЛОМЕРАН, ГЕМОСАН 3 рази на день за 15-30 хв. до їди та четвертий раз на ніч: у 2 ст. л. теплої води накрапати по 5 крапель кожних ліків.
Щиро бажаємо пані Тетяні швидшого одужання! Щоб воно було повним і остаточним, треба буде в подальшому усунути причину утворення каменів та дуже серйозно підійти до профілактики. І профілактика, і лікування залежить від типу каменів.
Кальцієві камені становлять 70–80% від усіх випадків. Це оксалати кальцію і фосфати кальцію. Причинами є: порушення обміну кальцію; високий рівень кальцію в сечі; надлишок оксалатів у їжі; низьке споживання води; надлишок солі; високий рівень вітаміну D, високе споживання білка, деякі метаболічні порушення, гіперпаратиреоз, деякі захворювання кісток.
Камені з сечової кислоти (урати) (5–10% випадків) спричиняють: велика кількість м’яса та білкових продуктівв раціоні (сечова кислота утворюється з пуринів, яких багато в такій їжі); подагра; кисла сеча; хронічне зневоднення.
Струвітні камені (магній-амоній-фосфат) (10–15%) виникають як наслідок бактеріальної інфекції — дії бактерій, які розщеплюють сечовину. Можуть рости до великих розмірів, їх називають кораловидними.
Цистинові камені є наслідком генетичного стану — цистинурії (коли в сечі багато амінокислоти цистину).
Загалом, камені утворюються тоді, коли в сечі надто багато кристалоутворюючих речовин і недостатньо води для їх розчинення. В такій концентрованій сечі легко формуються кристали солей.
Серед інших причин сечокам’яної хвороби: деякі ліки (діуретики, антациди з кальцієм, деякі противірусні); ожиріння та метаболічний синдром; захворювання кишечника з порушенням всмоктування.
Основні симптоми з’являються, коли камінь починає рухатися або блокує сечовід. Найболючіші зазвичай невеликі камені (3–6 мм), які можуть втиснутись до сечоводу. Сечовід спазмує, чим намагається проштовхнути камінь. Це викликає сильні хвилеподібні напади болю у попереку або боці, що може віддавати в живіт, пах (дуже характерно), статеві органи.
Часте і болісне сечовипускання виникає, коли камінь близько до сечового міхура.
Біль виникає і тоді, коли камінь не дає відтікати сечі з нирки і нирка розтягується через накопичення сечі.
Через поранення каменями в сечі часто з’являється кров. Сеча може ставати рожевою, червоною, коричневою, або ж кров видно лише в аналізі. Також сеча може ставати мутною чи з неприємним запахом.
Кальцій-оксалатні камені найболючіші, бо мають гостру, шорстку поверхню і подразнюють слизову. Камені з сечової кислоти гладші, теж можуть спричиняти біль, але менше травмують тканини. Струвітні камені часто ростуть великими, не даючи симптомів. Біль з’являється, коли вони починають блокувати відтік сечі з нирки.
Аби запобігти утворенню каменів, у першу чергу слід подбати про харчування, споживання води і загалом про здоровий спосіб життя. Отже, правила життя без каменів.
Пити достатньо води. Сеча має бути світло-жовтою, а вдень може бути і майже прозорою. Менше солі. Надлишок солі збільшує виведення кальцію із сечею, підвищує ризик кальцієвих каменів. Помірна, мала кількість тваринного білка, який підвищує рівень сечової кислоти, робить сечу кислішою, щосприяє утворенню каменів. Нормальна кількість кальцію: як мало, так і забагато кальцію сприяє каменям.
Тримати вагу в межах здорового діапазону. Фізична активність: рух покращує обмін речовин, зменшує ризик утворення кристалів,адже запобігає застою сечі.Лікування інфекцій сечових шляхів.
Це, те, що цілком по силі кожній людині і зробить здоровішими не лише нирки, а увесь організм.