Нібито назва цієї рослини походить від казахського «джерабай» — цілитель ран. Люди його називають «травою від 99 хвороб». І справді: якщо готують ліки (внутрішні чи зовнішні) з суміші рослин проти будь-якої хвороби, то рідко коли без звіробою обходиться. Тому Михайло та Іван Носалі писали, що звіробій (Hypericum perforatum) — найголовніша лікувальна рослина з усіх нам відомих; і що без звіробою виготовити ліки неможливо, як без борошна спекти хліб.
Ще в Давній Греції і Римі звіробій вважали цілющою рослиною. Про нього писали Гіпократ, Діоскорид, Пліній Старший, Авіценна. На той час не було практично збору, в який би не включили звіробій як основний або як допоміжній засіб.
В середні віки він був у «польових аптечках» лицарів-госпітальєрів у вигляді мазей для гоєння ран та лицарських еліксирів, де, очевидно, підсилював дію рослин, з яких складався еліксир. Бо інакше той еліксир не був би лицарським, чоловічим. Однак, звіробій пригнічує статевий потяг чоловіків, а тому ставитись до ліків з нього потрібно дуже обережно. Звіробій не можна вживати чоловікам більше ніж 7 днів на рік, впродовж тижня або року.
А якщо вже сталося так з необачності чи з іншої причини, то поновити статеве бажання та потенцію допоможе калган, підлісник, очиток великий та інші тонізуючі рослини, з яких складається фітокомпозиція «Зеленої планети Земної» СУПЕРВІТ.
Від звіробою в чоловіків збільшуються грудні залози, росте черево, випадає волосся на вусах, бороді, понижується потенція, підвищується тиск. У жінок від звіробою теж підвищується тиск, особливо у гіпертоніків, та починає надмірно рости волосся на руках, ногах, нижній частині живота, над верхньою губою та на підборідді.
Вплив звіробою на гормональну систему пояснюється тим, що він стимулює ферменти печінки, які розкладають (метаболізують) статеві гормони. Тому звіробій може погіршити ефективність протизаплідних контрацептивів та інших гормональних препаратів. Краще не застосовувати звіробій вагітним — він може призвести до переривання вагітності.
В деяких випадках відмічається чутливість організму до сонячних променів. Нервова система збуджується, а на шкірі з’являються дерматози. Після застосування великих доз звіробою небажано перебувати на сонці, це загрожує опіками.Чутливість до світла після прийому звіробою може призвести і до зорової чутливості до видимого і ультрафіолетового світла, від якої страждатиме зоровий нерв.
В офіційній медицині звіробій здебільшого використовується як заспокійливий засіб, з нього виготовляють антидепресанти і транквілізатори, а також масляні антимікробні та протизапальні препарати для зовнішнього застосування. Народна медицина звіробій радить лише в сумішах і незначними дозами.
Іноді пишуть, що звіробій лікує дитячий енурез, і у дорослих також. Але якщо не дати парило, а тільки звіробій, то буде ще гірше.
Для загоєння ран додають нагідки, щоб рана очистилась і загоювалась швидше.
А для полоскань ротової порожнини та всіх слизових оболонок, потрібно давати шавлію лікарську і незначну кількість звіробою. З цього видно, що звіробій лише підсилює дію цілющих рослин.
Сам звіробій може викликати неприємні відчуття в області печінки, гіркоту в роті, пониження апетиту та закрепи і підвищення тиску. Тому цю рослину можна вживати лише у сумішах.
Всі види звіробою, а їх 12, можуть викликати отруєння у тварин. До нього особливо чутливі не пігментовані (білі) тварини (коні, вівці, кози тощо): поїдання звіробою в поєднанні з впливом сонячного світла призводить у них до гемолізу (розпад клітин крові, крововиливи), дерматозів, свербежу. У худоби також може розвиватись неспокій, гіперактивність та інші розлади нервової системи.
Але звіробоєм лікують білі плями на шкірі — хворобу з назвою витиліго: змащують соком трави шкіру на 15 хв. і виходять на сонечко від 10 до 30 хв.
Також можна лікувати звіробійною олією рани: 3 ст. л. подрібненого листя рослини залити склянкою олії, настоювати 2 тижні в темному місці при кімнатній температурі, змащувати рани.
